Політика (мета і завдання) науково-практичного збірника

Видання науково-практичного збірника «Криміналістичний вісник» має сприяти розвитку експертно-криміналістичного забезпечення розслідування злочинів; створенню наукоємної доказової бази як важливого елементу кримінальних проваджень, у тому числі шляхом удосконалення науково-методичного забезпечення експертних досліджень; запозичення, впровадження та поширення досвіду експертної практики. На досягнення цієї мети спрямовано вирішення таких завдань:

– усебічне висвітлення проблем, пов’язаних з експертно-криміналістичним забезпеченням розслідування злочинів;

– поширення на сторінках видання прогресивних та оригінальних розробок науковців і практиків із судово-експертного забезпечення розслідування злочинів, науково-методичного забезпечення експертиз і досліджень;

– висвітлення результатів наукової діяльності, зокрема щодо створення та розвитку науково-методичної бази експертних досліджень;

– пропагування результатів експертно-криміналістичної діяльності підрозділів Експертної служби МВС України;

– обмін науковими досягненнями та практичним досвідом експертної діяльності із судово-експертними установами різних відомств та зарубіжними судово-експертними установами;

– вивчення закордонного досвіду експертної діяльності.

Порядок рецензування статей, що надійшли до редакції. Дотримання редакційної етики. Подання публікації до оприлюднення

Редакційна колегія збірника приймає наукові статті (у паперовому та електронному вигляді), що відповідають вимогам політики журналу та правилам підготовки статей до видання, на які є дві рецензії і які раніше ніде не друкувалися; автори–кандидати наук надають одну рецензію; доктори наук надають статті без рецензій. Вимоги до підготовки наукових статей друкуються в кожному випуску збірника.

За потреби окремі рукописи, які надходять до редакційної колегії збірника, додатково рецензують вчені або досвідчені судові експерти–практики установи–засновника збірника або судові експерти інших установ, які спеціалізуються на проведенні відповідних досліджень. Залежно від ситуації рецензування провадять один або два рецензенти. До рецензування можуть залучатися члени редакційної колегії збірника.

Рецензент оцінює достатність розкриття актуальності теми статті; обґрунтування зв’язку проблеми, поставленої у статті, з важливими науковими чи практичними завданнями; повноту аналізу останніх досліджень і публікацій із загальної проблеми; обґрунтування отриманих наукових результатів; наукові висновки та їх відповідність меті статті; перспективи подальших досліджень у цьому напрямі. Також рецензент оцінює знання автором наукової літератури з обговорюваного кола проблем, особливості мови та стилю автора статті (ясність мови та стилю, необхідність додаткового наукового і літературного редагування тощо).

На прохання рецензента та за погодженням з членами редакційної колегії збірника взаємодія автора і рецензента може відбуватися у відкритому режимі. Таке рішення приймається лише тоді, коли відкритість взаємодії дозволить покращити стиль і логіку викладення матеріалу дослідження.

Рецензія має містити конкретні висновки про доцільність публікації статті із зазначенням основних недоліків (якщо такі є). Рецензент робить один із таких висновків:

– стаття рекомендується до публікації в авторському варіанті;

– стаття рекомендується до публікації після доопрацювання та врахування зазначених недоліків;

– відхилити публікацію статті з огляду на певні причини.

Остаточне рішення про можливість і доцільність публікації статті, а також остаточний зміст номера журналу приймається за результатами їх розгляду на чергових засіданнях наукової ради Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, а також наукової та вченої рад Національної академії внутрішніх справ.

Затверджена до публікації стаття опрацьовується технічним і літературним редакторами. Незначні виправлення стилістичного, орфографічного, технічного характеру, які не впливають на зміст статті, редактори вносять без узгодження з автором. За потреби або за бажанням автора виправлені рукописи схвалюються ним.

Відповідальність за порушення авторських прав і недодержання чинних стандартів у матеріалах статті покладається на автора статті. Відповідальність за достовірність наведених фактів і даних, обґрунтованість зроблених висновків і рекомендацій та науково-практичний рівень статті несуть автор і рецензент.

У разі відмови в публікації матеріали не повертаються авторам і повторно не розглядаються.

Оригінали статей і рецензії зберігаються в редакції журналу упродовж трьох років.

Після прийняття остаточного рішення про публікацію статей та зміст чергового номера збірника відповідальний секретар надсилає матеріали до видавництва (на підставі заздалегідь укладеного договору). Після перевірки макета збірника літературним редактором головний редактор (заступник головного редактора) або за його вказівкою відповідальний секретар підписує його до друку заздалегідь визначеним накладом.