Семінар у Варшаві зібрав фахівців з різних країн для обговорення проблем функціонування баз даних

У рамках Програми співробітництва Східного партнерства з 16 до 17 березня 2016 року в м. Варшава (Республіка Польща) проходив семінар, присвячений питанням функціонування баз даних судово-медичної експертизи.

Нагадаємо, що Програма спрямована на практичну підтримку правоохоронних органів Вірменії, Грузії, Молдови та України в боротьбі з транскордонною злочинністю та співпрацю з правоохоронними органами ЄС. Серед головних її напрямів є: забезпечення експертів-криміналістів законодавчою базою, сучасним обладнанням для якісного проведення оглядів місць вчинення кримінальних правопорушень, ведення та використання судово-медичних баз даних у розкритті та розслідуванні злочинів відповідно до вимог країн-учасниць Європейського союзу, сприяння акредитації криміналістичних лабораторій на відповідність вимогам міжнародного стандарту ISO/IEC 17025 та ін.

У семінарі взяли участь фахівці з Вірменії, Грузії, Молдови, Німеччини, Польщі, України. Зокрема Експертну службу МВС України представляли Віктор Кузнєцов – завідувач відділу трасологічних, дактилоскопічних досліджень та обліків ДНДЕКЦ МВС, Роман Кравченко – заступник завідувача відділу балістичного обліку ДНДЕКЦ МВС, Борис Сандалович – завідувач сектору ДНК-профілювання біологічних зразків ДНДЕКЦ МВС та Максим Абраков – завідувач відділу досліджень у сфері інформаційних технологій Київського міського НДЕКЦ МВС.

У перший день засідання організатори ознайомили учасників зі структурою та можливостями судово-експертних лабораторій Польщі, особливостями функціонування офіційних дактилоскопічних і генетичних баз даних, найбільш важливими напрямами розвитку польських судово-медичних науково-дослідних проектів.

У Польщі працюють Центральна криміналістична лабораторія та 17 регіональних лабораторій, що підпорядковуються Коменданту Поліції. Чисельний склад експертів становить 805 працівників, які щороку проводять близько 90 тис. досліджень, досліджуючи при цьому 1,2 млн. об’єктів. Чисельність офіцерів – спеціалістів з огляду місця події – є вдвічі більшою порівняно з експертами (1647 осіб), вони щорічно оглядають близько 210 тис. місць подій, вилучаючи при цьому 380 тис. об’єктів (слідів). 

Окрема увага учасників семінару приділялася організації роботи поліції Польщі під час оглядів місць подій, особливостям впровадження новітніх методів дослідження за різними напрямами діяльності, а також збору, накопичення та використання баз даних ДНК і дактилоскопічного обліку, процедурі обміну цими базами даних між країнами-учасницями Європейського союзу щодо розшуку осіб за вчинення адміністративних і кримінальних правопорушень.

З метою системного контролю мігрантів у Європі Центральною лабораторією поліції Польщі, як і іншими країнами Євросоюзу, використовується система «Eurodac», що дозволяє здійснювати не тільки моніторинг мігрантів, а й перевірку на причетність їх до вчинення правопорушень на території цих країн завдяки вміщенню до її бази відбитків пальців рук, що є обов’язковою вимогою під час перетину кордону з метою в’їзду або виїзду. Зазначена система використовується і для обміну даними між країнами Євросоюзу.

Для проведення ідентифікації осіб за слідами рук, вилученими під час оглядів місць вчинення кримінальних правопорушень, а також відбитками палаців рук у дактилоскопічних картах на осіб, затриманих за адміністративні або кримінальні правопорушення, використовується автоматизована дактилоскопічна ідентифікаційна система AFIS «Morpho». Для отримання відбитків пальців рук осіб переважно використовуються безфарбові («живі») сканери, паперовий варіант становить близько 15 %.

У рамках Програми «Horizon 2020» Центральною лабораторією поліції Польщі за кошти, виділені Євросоюзом, було розроблено та впроваджено в практичну діяльність ціаноакриловий намет для виявлення слідів рук на великогабаритних об’єктах.

За роки існування AFIS «Morpho» тричі оновлювалася. Крім цього, у 2014 році було додатково встановлено модуль Інтерполу, а в 2015 – модуль «Eurodac». У воєводствах Польщі для реєстрації та отримання відбитків пальців рук використовуються 423 безфарбові «живі» сканери, а для перевірки даних на осіб – «Morpho Rapid» – так звані долонні сканери.

На відміну від бази даних ДНК-профілів, у дактилоскопічних картах і реєстраційних картках слідів рук взагалі відсутні персональні дані, є лише ID номери, що значно спрощує роботу з такими даними відповідно до законів «Про захист персональних даних», «Про інформацію» та ін. Повна інформація зберігається за місцем реєстрації (дактилоскопіювання) особи та в міграційній службі. Дактилоскопічний облік використовується і для соціального захисту, зокрема для запобігання подвійному отриманню соціальної допомоги тощо.

Водночас у рамках Програми «Horizon 2020» на території Євросоюзу вирішується питання щодо інтеграції баз даних ДНК-профілів, дактилоскопічного обліку з можливістю розміщення додаткової інформації (фотографій, зображень, наявності зброї тощо).

Фахівець відділу біології Центральної лабораторії криміналістики поліції Польщі Якуб Мондзелевський розповів про організацію роботи баз даних ДНК. Після короткого історичного екскурсу щодо створення бази даннях ДНК у Польщі доповідач окреслив категорії осіб, з ДНК-профілів яких формується національна база ДНК-даних, а саме: підозрюваних, невстановлених людських останків, невстановлених осіб, осіб, які зникли безвісти, їх родичів. З 2015 року для відбору зразків використовують FTA-карти. До Національної бази даних ДНК поміщують ДНК-профілі, які містять не менше восьми локусів, оскільки, на думку фахівців, у разі внесення ДНК-профілю, який містить сім локусів, у 6 % випадків можливий хибний результат пошуку.

ДНК-профілі реєструються в Національній базі даних ДНК відповідно до рішення правоохоронних органів (поліції, прокуратури, Агентства внутрішньої безпеки, прикордонної служби, військової поліції, Центрального антикорупційного бюро, митної служби) або суду, що здійснює розслідування конкретної кримінальної справи.

Відбір зразків ДНК мають право проводити поліцейські, які пройшли спеціальну підготовку, експерти-біологи та медичний персонал.

Нині у Польщі порушено питання щодо внесення змін до чинного законодавства з метою розширення переліку злочинів, у разі скоєння яких буде проводитися обов’язковий відбір зразків ДНК.

Також Якуб Мондзелевський повідомив, що з 2013 року Польща бере участь у міжнародному обміні даними ДНК відповідно до рішень Prüm. З цією метою було встановлено Національний контактний центр (NCP) для автоматизованого обміну даними, забезпечено оперативний захищений доступ до Національної бази даних ДНК для інших учасників обміну, внесено зміни до законодавства відповідно до положень рішень Prüm, вдосконалено рівень захисту даних, що відповідає Європейським директивам, та проведено низку інших важливих заходів.

На початок 2016 року учасниками міжнародного обміну даними ДНК-профілів відповідно до рішень Prüm є 22 країни-члени ЄС (Болгарія, Кіпр, Німеччина, Іспанія, Естонія, Франція, Латвія, Литва, Люксембург, Угорщина, Нідерланди, Австрія, Польща, Румунія, Словенія, Словаччина, Фінляндія, Швеція, Чехія, Мальта, Бельгія, Португалія). Водночас Греція, Данія, Швейцарія та Ліхтенштейн очікують рішення щодо включення їх до зазначеної системи.

Загалом упродовж дводенного практичного заходу фахівцями з різних країн було порушено низку важливих проблем, озвучено цікаву та змістовну статистичну й аналітичну інформацію, а також предметне обговорення та обмін набутим досвідом щодо широкого кола питань, пов’язаних із дослідженням слідів рук і ДНК профілів, які вилучаються під час оглядів місць подій і досліджуються в лабораторних умовах.

На завершення проведеного заходу учасники отримали відповідні сертифікати.

Семінар у Варшаві для українських фахівців став чудовою можливістю для отримання актуальної та важливої інформації щодо особливостей функціонування дактилоскопічних і генетичних баз даних у Польщі та інших країнах ЄС, вивчення та використання досвіду польських колег у сфері законодавчого врегулювання функціонування обліків дактилоскопічного та ДНК-профілів в Україні, а також свідченням продовження співпраці Експертної служби МВС України з експертними підрозділами країн ЄС, у т. ч. в рамках Програми співробітництва Східного партнерства.

 ДНДЕКЦ МВС України