Судова історико-археологічні експертиза земельних ділянок – є одна із складних експертиз через поєднання питань в галузях землеустрою та охорони об’єктів культурної спадщини. Результати проведення судових експертиз з питань археології нерухомих об’єктів відіграють значну роль у збережені археологічних об’єктів в межах земельних ділянок під час вирішення судових спорів щодо не цільового використання такої ділянки з метою встановлення розміру втрат, пошкодження, руйнацій, а також орієнтовної вартості збитків.
Об’єктом історико-археологічної експертизи є:
– облікова і дослідницька документація на нерухомі археологічні об’єкти культурної спадщини;
– земельні ділянки з матеріальними залишками існування людства у минулих епохах незалежно від стану їх збереженості, в межах яких можуть бути: кургани, могильники, городища, поселення, окремі поховання, житла, господарські споруди, їх залишки тощо;
– антропогенні нашарування та рухомі археологічні предмети, що виявлені у межах земельних ділянок.
Дослідження здійснюється тільки в разі наявності об’єкта або надання безперешкодного доступу до об’єкта.
Основними завданнями судово- історико-археологічної експертизи є:
– визначення наявності/відсутності нерухомих об’єктів археологічної та історичної спадщини в межах земельної ділянки;
– визначення наявності/відсутності предмету охорони нерухомого об’єкта археологічної спадщини у межах земельної ділянки;
– визначення наявності/відсутності та обсягів руйнувань нерухомого об’єкту археологічної спадщини та/або предмету охорони пам’ятки археології (або їх частини);
– визначення наявності/відсутності у обліковій документації даних про хронологічну групу, культурну цінність, історичне значення, рівень раритетності та схоронності;
– визначення наявності/відсутності у складі облікової документації матеріалів про проведені наукові дослідження, фактичних даних про автентичність та предмет охорони;
– визначення наявності/відсутності у матеріалах про проведені дослідження даних про те, що нерухомий об’єкт археологічної спадщини у межах земельної ділянки досліджений на всій площі і по всій глибині;
– визначення відповідності між даними зазначених у науковій, пам’ятко- охоронній та містобудівній документації про обсяги виконаних археологічних досліджень, рівень культурної цінності та раритетності нерухомих археологічних об’єктів.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань:
Чи наявний/відсутній нерухомий об’єкт археологічної чи історичної спадщини у межах земельної ділянки?
Чи наявний/відсутній предмет охорони нерухомого об’єкта археологічної спадщини у межах земельної ділянки?
Чи знищено, зруйновано або пошкоджено нерухомий об’єкт археологічної спадщини (або його частини) та які фізичні обсяги цих пошкоджень (площа, глибина, об’єм тощо)?
Чи знищено, зруйновано або пошкоджено предмет охорони нерухомого об’єкта археологічної спадщини та які фізичні обсяги цих пошкоджень (площа, глибина об’єм тощо)?
Які межі виявленого/або пошкодженого нерухомого об’єкта археологічної спадщини, до якої хронологічної групи він належить, які коефіцієнти його культурної цінності, історичного значення, рівня раритетності та схоронності?
Чи містить облікова документація на нерухомий об’єкт археологічний спадщини матеріали про проведені наукові дослідження та їх обсяги?
Чи є відповідність між даними зазначеними у науковій, пам’ятко охоронній, містобудівній документації про обсяги виконаних археологічних досліджень, рівень культурної цінності, раритетності нерухомого об’єкту археологічний спадщини?
(Наведений перелік питань не є вичерпним).
Особливості призначення та проведення судової експертизи
Проведення огляду ділянки, у межах якої розташований нерухомий об’єкт археологічної спадщини, відповідно до Закону України «Про охорону археологічної спадщини» здійснюється тільки після надання дозволу Мінкульту на проведення археологічних досліджень.
Для повного та всебічного проведення історико-археологічного дослідження експерту необхідно надати дозвіл на зміну властивостей зовнішнього вигляду та/або часткове пошкодження об’єкта.
У разі виявлення на земельній ділянці рухомих об’єктів (артифактів) призначається комплексна судова історико-археологічна експертиза земельних ділянок, мистецтвознавча експертиза та експертиза матеріалів, речовин та виробів.
У разі визначення розміру збитків, завданих в наслідок пошкодження нерухомого об’єкту (пам’ятника) археології призначається комплексна судова експертиза історико-археологічна експертиза земельних ділянок та оціночно-земельна експертиза.
Для відповіді на питання щодо інформації, яка міститься у обліковій документації, необхідно щоб ця документація була дійсна на момент дослідження. Якщо питання стосується інших хронологічних рамок, то документація повинна відповідати тому періоду.
Основною вимогою для наукової документації є проходження нею рецензування у Польовому комітеті Інституту археології НАН України.