Дмитро Пешков належав до тих людей, чия праця зазвичай залишається поза увагою широкого загалу, але без якої неможливі справедливість і правда. Судовий експерт Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС, він працював із ДНК, речовими доказами та матеріалами, пов’язаними з найтяжчими злочинами.
Його щоденна робота вимагала максимальної зосередженості, безкомпромісної точності та внутрішньої витримки, адже за кожною експертизою стояли людські трагедії, зламані долі й відповідальність за істину.
Колеги згадують Дмитра як фахівця високого рівня, для якого професія була не просто набором посадових обов’язків, а справжнім покликанням. Він умів відокремлювати емоції від роботи, зберігаючи холодний розум там, де це було життєво необхідно. Водночас у ньому не було байдужості – навпаки, він чітко усвідомлював, що від його висновків залежать рішення судів і справедливість для конкретних людей.
Поза стінами лабораторії Дмитро був зовсім іншим. Мотоцикли, дорога, відчуття швидкості й присутність близьких людей поруч були для нього способом відновлення та внутрішньої рівноваги. Він цінував прості, але справжні речі: надійність у стосунках, чесність у словах, відповідальність у вчинках.
Рідні й друзі говорять про Дмитра як про людину, яка з дитинства не звикла відступати. Якщо він брався за справу – доводив її до кінця, незалежно від складності. Він був вимогливим насамперед до себе, не шукав легких шляхів і не перекладав відповідальність на інших. Для багатьох він став тією опорою, на яку можна було покластися без жодних сумнівів – тихо, без пафосу, але завжди вчасно.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року, Дмитро не зміг залишитися осторонь. Для нього вибір був очевидним і майже миттєвим. Уже наступного дня він прийшов до військової частини, де раніше проходив строкову службу. Згодом перевівся до бригади оперативного призначення НГУ «Рубіж», ставши до лав тих, хто взяв на себе найважчий тягар війни.
На фронті Дмитро залишався собою – зібраним, відповідальним, уважним до побратимів. Його життєвий і професійний досвід, уміння зберігати ясність мислення в критичних ситуаціях були надзвичайно цінними в умовах бойових дій.
21 вересня 2022 року Дмитро Пешков, позивний «Пеша», загинув під час мінометного обстрілу в Краматорському районі. Його життя обірвалося на війні, яку він прийняв як особистий обов’язок – так само свідомо, як колись обрав службу закону і правді.
Пам’ять про Дмитра живе в його роботі, у врятованих істинах, у спогадах колег, друзів і побратимів. Він залишив по собі приклад людини, для якої відповідальність, честь і вірність були не гучними словами, а способом життя. Дивіться історію «Пеши» у новій серії проєкту “Розстріляні росією” від Міністерства внутрішніх справ.
Департамент комунікації МВС
