Лінгвістична експертиза
Лінгвістична експертиза мовлення – це один із видів криміналістичних досліджень, що полягає в аналізі та фаховій інтерпретації тексту, представленого в усній або письмовій формі (аудіо- та відеозаписи, медіаінформація на паперових, електронних та в інтернет-комунікації тощо).
Лінгвістична експертиза поділяється на авторознавчу експертизу та семантико-текстуальну експертизу.
Семантико-текстуальна експертиза писемного та усного мовлення – дослідження, завдання якого полягають у встановленні змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у наданих на дослідження текстах, їх стилістичного забарвлення, смислового навантаження, характеру інформації, що є в них (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто розв’язання питань мовленнєвого характеру, не пов’язаних зі встановленням фактичних даних про автора.
Предметом семантико-текстуальної експертизи є фактичні дані про мовні особливості тексту (письмового або усного, зміст якого надано у вигляді текстового відтворення), понять, окремих слів та словосполучень, що встановлюються експертом на основі спеціальних знань під час дослідження документів та інших матеріалів.
Семантико-текстуальною експертизою мовления вирішуються завдання. що стосуються обʼєктивного змісту тексту (промови) в цілому, окремих його фрагментів, висловів та слів у соціальному контексті та з урахуванням особливостей їх стилістичного оформлення тощо.
Об’єкт семантико-текстуальної експертизи – текст, його фрагменти, окремі висловлювання, слова, написи, текстові відтворення усного мовлення тощо.
Якщо постає задача здійснити семантико-текстуальну експертизу усного мовленнєвого повідомлення, то замовник експертизи разом із цифровим записом мовлення має надати дослівне текстове відтворення його змісту (стенограму), виконане власними засобами.
Орієнтовний перелік питань, що розглядаються під час семантико-текстуальної експертизи:
Які значення мають слова, словосполучення, фрази, зафіксовані в тексті (повідомленні, промові тощо), що підлягає дослідженню?
Яким є об’єктивний зміст досліджуваного словосполучення, речення, тексту, групи текстів, повідомлення, промови?
Чи є в тексті (повідомленні, промові тощо) висловлювання, виражені у формі закликів до певних дій? Якщо так, то до яких саме дій, чи є ці заклики публічними та яка їх форма вираження?
Чи є в тексті (повідомленні, промові тощо) інформація позитивного або негативного характеру стосовно певної фізичної або юридичної особи?
Чи є в тексті (повідомленні, промові тощо) висловлювання образливого характеру стосовно певної особи?
Чи є висловлювання, у яких наявна інформація негативного характеру щодо певної особи (фізичної або юридичної), фактичними твердженнями або оцінними судженнями?
Чи є в тексті (повідомленні, промові тощо)лінгвістичні ознаки пропаганди? Якщо так, то пропаганди чого саме?
Чи є в тексті (повідомленні, промові тощо) висловлювання, виражені у формі пропозиції, обіцянки, прийняття або спонукання до надання будь-якої вигоди?
Чи є в тексті (повідомленні, промові тощо) висловлювання, виражені у формі спонукання до вчинення певних дій? Якщо так, то до яких саме дій?
Чи використані в зазначеному тексті фрагменти іншого конкретного текстового джерела?
Чи є в тексті (повідомленні, промові тощо) висловлювання виражені у формі погрози щодо вчинення певних дій? Якщо так, то до яких саме дій?
Чи є певні висловлювання в тексті твердженнями або припущеннями?
Чи однозначно тлумачиться певне висловлювання (слово) в тексті? Вкажіть всі ймовірні значення даного висловлювання (слова) за умов наявного контексту?
Хто є ініціатором розмов у тексті про отримання грошових коштів?
Зазначений перелік питань, що розв’язують експерти-лінгвісти, не є вичерпним. Під час проведення семантико-текстуальної експертизи мовлення можуть розглядатися й інші питання, що стосуються її предмета.
Особливості призначення судової семантико-текстуальної експертизи. Призначаючи семантико-текстуальну експертизу, слідчий (суд) повинен враховувати її можливості і компетенцію експерта-лінгвіста.
Повідомляючи, який текст (письмовий чи усний) надається на дослідження, потрібно вказати, з яких слів починається та якими словами він закінчусться, а якщо на експертизу надасться частина (фрагмент, висловлювання) тексту, то потрібно вказати, що дослідженню підлягае саме частина (висловлювання), а не весь текст, та процитувати його, або вказати, з яких слів він починається та якими словами закінчується, але, разом з тим, надати текст у повному його викладі включно із досліджуваним фрагментом (висловлюванням).
У випадку, коли на дослідження надається усномовленневі тексти (промови, інтервʼю, розмови), замовник проведення семантико-текстуальної експертизи, разом із їх аудіо- чи відеозаписом, зафіксованим на будь-якому носії інформації, обовʼязково надає дослівне текстове відтворення (стенограму) змісту обʼєктів дослідження з відповідними вказівками на важливі для інтерпретації змісту екстралінгвістичні фактори (сміється, плаче, кричить, штовхає, хитає головую і т.і.) та наявність у висловлюваннях учасників аудіо- відеозаписів нерозбірливих слів або висловів.
На дослідження можуть надаватися якісні копії текстових матеріалів зі скріншотів веб-сторінок інтернет-сайтів.
Усі досліджувані обʼєкти мають бути відповідно упаковані, опечатані засвідчені у передбаченому законодавством порядку.
Слід зазначити, що експерту забороняється зʼясування питань права. Висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а тільки розʼясненням обʼєктивного значення інформації, що міститься в тексті, з позицій спеціальних знань у галузі судово-лінгвістичної експертизи. Даний висновок, як і інші, є лише джерелом доказів.