Заступник директора ДНДЕКЦ МВС Руслан Аббасов в ефірі Суспільного розповів про те, як відбуваються ДНК-експертизи та ідентифікуються тіла загиблих захисників України.
За словами Руслана Аббасова, ДНК-експертиза – це лише частина великого процесу ідентифікації. Розпочинається цей процес із передачі тіл до установ судово-медичної експертизи, де відбувається реєстрація кримінального провадження. Головним у цьому процесі є орган досудового розслідування. Тобто слідчий організовує огляд і відбір зразків судово-медичними експертами. У подальшому призначається молекулярно-генетичні експертизи і починається робота із цими зразками. Ці зразки досліджуються одним чи кількома методами, інформація про це розміщується до реєстру геномної інформації (Електронного реєстру відомостей про генетичні ознаки людини) і проводиться перевірка зі зразками близьких родичів. Від стану тіла залежить час проведення досліджень.
«В більшості випадків профіль ДНК встановлюється та перевіряється. Про результати досліджень зразків тіла та зразків, відібраних у рідних, відбувається інформування органів досудового розслідування. Після цього призначається заключна порівняльна експертиза. Далі, у сукупності з іншими доказами, слідчий може прийняти рішення та винести постанову про встановлення особи. Потім відбувається видача тіла рідним для вшанування та поховання».
Точність висновків ДНК експертизи є надійним джерелом для доказів. І для того, щоби попередній збіг був підтверджений або спростований, застосовується низка заходів молекулярно-генетичних досліджень. Висновок ДНК-експертизи в сукупності з іншими застосованими методами (відбитки пальців, дослідження татуювання, шевронів та інших речей, які можуть свідчити про приналежність до особи, яку встановлюють, тощо) використовуються слідчим, як надійне джерело доказів. У випадках, коли тіло неможливо впізнати за іншими методами, висновок ДНК-експертизи є визначальним для ідентифікації особи.
Тривалість ідентифікації кожної особи залежить від кількості тіл, які були репатрійовані і з якими необхідно провести експертизи. До процесу ідентифікації залучені фахівці МВС, Нацполіції, судово-медичні експерти, експерти інших відомств, які докладають усі зусилля, щоби тіло або останки тіл (якщо їх стан дозволяє) дослідити впродовж тижня або двох. Але зазвичай такий процес триває від кількох тижнів до кількох місяців.
Заступник директора ДНДЕКЦ МВС Руслан Аббасов зауважив, що стандартний шлях ідентифікації відбувається через близьких родичів. Дані батьків і дітей – це найкоротший по часу шлях для ідентифікації. Якщо дані рідних неможливо зібрати, то ДНК-профіль збирається з особистих речей або з помешкання, де загиблий останній раз перебував.
Він наголосив, що ДНК-зразки рідні можуть здати на етапі, коли військовослужбовець зникнув без вісті або коли є інформація про його загибель, але тіло не повернуто родичам. Для цього їм необхідно звернутися в органи досудового розслідування, інформація заявника буде внесена в Реєстр досудового розслідування і з цього розпочнеться процес місцезнаходження військовослужбовця або ідентифікація тіла. У випадку, якщо родичі не можуть цього зробити, таке звернення оформлює військова частина або підрозділи комплектування.
«В державі наразі достатньо потужностей, щоби проводити дослідження ідентифікації тіл самостійно і без залучення міжнародних експертів. Вистачає експертів, усі технології доступні, обладнання та лабораторії є практично в кожній області і в різних відомствах. Але за необхідності міжнародні партнери допомагають обладнанням або витратними матеріалами», – зазначив Руслан Аббасов.
Нагадуємо, якщо ви втратили зв’язок з близькою людиною, яка захищала Україну, або з рідними із зони бойових дій чи на окупованих територіях, допомогти зможе Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Зверніться на гарячу лінію 16-98, щоб отримати покроковий план дій, корисні контакти та консультацію.
Департамент комунікації МВС України