Завданням молекулярно-генетичної експертизи є установлення генетичних ознак людини в об’єктах, біологічного походження.
Методи ДНК-аналізу при дослідженні об’єктів біологічного походження застосовують для встановлення статевої належності та ідентифікації особи. Завдяки цьому вирішується низка питань, що мають значення для розкриття злочинів. Так, установлення спорідненості (родинних зв’язків) дає можливість ідентифікувати безвісти зниклу людину чи останки невстановленого трупа. Установлення батьківства та материнства має значення в спірних питаннях і випадках викрадення та підміни дітей, дітовбивства, зґвалтування з наслідком вагітності. Установлення генетичних ознак без ідентифікації особи дає можливість зберегти ДНК-профіль, а за потреби й виділену ДНК, для наступної ідентифікації або дослідження. Поміщення ДНК-профілів як ідентифікованих, так і неідентифікованих осіб до центрального обліку генетичних ознак людини дає можливість виявити зв’язки між різними злочинами.
Сліди біологічного походження, вилучені на місці події, використовують для того, щоб встановити ймовірність випадкового збігу генетичних ознак особи з генетичними ознаками слідів біологічного походження або виключити можливість походження цих слідів від конкретної особи.
Об’єктами молекулярно-генетичної експертизи є:
- біологічні зразки, відібрані у живих осіб та трупів;
- сліди біологічного походження, вилучені під час проведення слідчих дій.
Молекулярно-генетичному дослідженню підлягають біологічні сліди людини та біологічний матеріал живих осіб чи трупів, які містять клітини з ядрами.
До об’єктів біологічних походження, які досліджують у лабораторії біологічних досліджень та обліку ДНДЕКЦ при проведенні молекулярно-генетичної експертизи належать кров, сперма, букальний епітелій, слина, піднігтьовий вміст, кістки і зуби, волосся з цибулиною.
Питання, які вирішуються молекулярно-генетичною експертизою є:
- встановлення генетичних ознак (ДНК-профілю) біологічного матеріалу людини, а саме: крові, сперми, клітин, волосся, тканин та органів;
- встановлення слідів біологічного походження конкретної особи у змішаних слідах (наприклад, при зґвалтуванні);
- встановлення ідентичності останків у випадках розчленування трупа та ідентифікації жертв катастроф, коли живі близькі родичі (батько, мати або діти);
- встановлення факту біологічного батьківства або материнства у випадках викрадення, заміни дітей, спірного батьківства.